Торговий протекціонізм повертається: глобальна економіка та крипторинок стикаються з новими викликами

Закон Смут-Голі 1930 року справив глибокий вплив на світову економіку. Ця політика, що мала на меті захист національної промисловості, врешті-решт призвела до серйозного скорочення світової торгівлі, поглибивши масштаби та ступінь Великої депресії. Майже через століття тінь торгового протекціонізму знову накрила світ.

У квітні 2025 року США оголосили про введення 125% мита на китайські товари, і глобальний ринок відразу ж впав у паніку. Міністерство торгівлі Китаю швидко відреагувало, заявивши, що якщо американська сторона продовжить грати в ігри з тарифами, китайська сторона не буде звертати на це уваги і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення тарифів", знизивши загальний тариф до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торговельна стратегія не лише збільшила ризик економічного розриву між США і Китаєм, але й поставила під нові виклики крипторинок — нове поле битви для глобальних капіталовкладень.

Історичне попередження

Трагедія, викликана Законом про мита Смута-Голі 1930-х років, полягає в тому, що країни потрапили в порочне коло взаємних мит, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Як одна з найруйнівніших торгових політик XX століття, вона сповістила сучасних приймачів рішень: торговий протекціонізм ніколи не був добрим рішенням для економічних труднощів.

У 1930 році Конгрес США ухвалив цей законопроект, підвищивши середній імпортний тариф до історичного максимуму 59%. Хоча метою було захистити вітчизняну промисловість, що постраждала від Великої депресії, це призвело до катастрофічних наслідків. Основні торгові партнери світу почали вживати заходів у відповідь у вигляді мит, що призвело до скорочення міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 до 1934 року, експорт США впав на 70%, а світовий рівень безробіття ще більше погіршився.

Ця політика не тільки не змогла врятувати економіку США, а й посилила вплив Великої депресії. Вона виявила смертельні недоліки торгового протекціонізму: у глобалізованій економіці одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призводить до "ефекту бумеранга". Глибші наслідки полягають у тому, що цей законопроект зруйнував основи міжнародного багатостороннього торгового співробітництва, сприяв економічному націоналізму та заклав основу для руйнування міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Стратегія тарифів нової ери

Торгові війни 2025 року відрізняються від 1930 року. США намагаються переформатувати глобальні ланцюги постачання через "селективну торгову війну" — з одного боку, чинячи максимальний тиск на Китай, з іншого боку, тимчасово пом'якшуючи тиск на більшість країн. Ця стратегія "поділу та розпаду" виглядає розумною, але насправді приховує ризики.

Китай, як друга за величиною економіка світу, вже не є пасивною торгівельною слабкістю 1930-х років. Зустрічаючи підвищення мит з боку США, Китай не відреагував негайно адекватною відповіддю, а взяв позицію "ігнорування" і холодно обробив ситуацію, одночасно прискорюючи впровадження стратегії "доларизації". Ця стратегічна стійкість дала ринку зрозуміти, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на повномасштабну сутичку 1930-х років, а стане більш тривалою війною виснаження.

Шифрувальний ринок реагує

Тарифна політика уряду США викликала різкі коливання на глобальному фінансовому ринку, крипторинок також зазнав всебічного удару. Біткойн впав з 83 500 доларів до 74 500 доларів, ефір з 1 800 доларів знизився до 1 380 доларів, а загальна капіталізація інших криптовалют також різко знизилася. Ліквідність на ринку помітно скоротилася, місячний приплив коштів у біткойн з пікових 100 мільярдів доларів різко впав до 6 мільярдів доларів, ефір став чистим відтоком 6 мільярдів доларів.

Незважаючи на масові "капітуляційні продажі", з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск продажу може вичерпуватися. З технічної точки зору, 93,000 доларів США стали ключовим опором для відновлення імпульсу зростання біткойна, а діапазон 65,000-71,000 доларів США є основною підтримкою, яку повинні утримувати бичачі. Поточний ринок увійшов у критичну стадію; якщо буде пробито рівень підтримки, це призведе до того, що більшість інвесторів опиняться в збитках, що може спровокувати ще більш різку корекцію на ринку.

В цілому, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності. Невизначеність, викликана політикою тарифів, вже завдала широкого впливу, а стабільність ринку залежатиме від подальшого курсу політики та ситуації з поверненням капіталу.

Висновок

У цій глобальній економічній грі крипторинок є як пасивним спостерігачем, так і потенційним активним змінним. Коли міжнародна ситуація напружена, а глобальна валютна система нестабільна, інвестори можуть шукати спосіб зберігання цифрової вартості, що є рідкісним, глобальним і не підлягає контролю з боку жодного уряду чи суб'єкта. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи вже тихо проростає.