Нещодавно ряд цифрових ініціатив Шаоліньського монастиря викликав широкий інтерес і обговорення. За повідомленнями, монастир витратив 3,8 мільярда юанів на створення цифрового фонду культурних артефактів, але напрямки використання коштів викликали суперечки. Є повідомлення, що частина коштів була використана для інвестицій у Біткойн, що стало шоком.

Крім того, Шаоліньський храм також запустив проект метавсесвіту вартістю 200 мільйонів доларів, що передбачає перекази криптовалюти на офшорні рахунки, що викликало запитання щодо напрямку фінансів. Ці дії були настільки сміливими, що навіть перевершили деякі суперечливі проекти криптовалюти.

Найбільш вражаючим є "Системa кібер-благодійності", запущена Шаоліньським монастирем. Віряни можуть сканувати код для пожертвування, щоб освітити віртуальну лотос, навіть розблокувати послугу читання сутр від AI настоятеля за 888 юанів. Цей підхід, що поєднує традиційну концепцію благодійності з технологією блокчейн, викликав занепокоєння щодо комерціалізації віри.

Варто зазначити, що Шаоліньський монастир також зареєстрував 87 торгових марок, пов'язаних з блокчейном, які охоплюють кілька сфер, від електронних дерев'яних риб до віртуальних курильних паличок. Така практика широкого використання технології блокчейн у релігійній діяльності викликає питання щодо того, чи не сприймає він блокчейн як інструмент фінансування.

Є повідомлення, що Шаолінь навіть використовує Біткойн для оплати оренди квартири в Лондоні, а потім перетворює його на пожертви. Такий складний фінансовий потік викликав у громадськості сумніви щодо фінансового управління релігійних установ.

Ця серія подій викликала у людей роздуми про те, як релігійні місця можуть балансувати традиції та інновації в цифрову епоху. Хоча технологічний прогрес відкриває нові можливості для поширення релігії, питання про те, як прийняти цифровізацію, зберігаючи при цьому суть релігії, залишається темою, що потребує обережного розгляду.